Мене звати Віра Григорівна, і я пропоную Вам поворожити на картах, поставити запитання, на які Ви хочете знати відповіді.
Ворожити на картах я почала ще в дитинстві. Річ у тім, що дар до ворожіння та цілительства передається в нашій родині вже довгий час, щонайменше кілька поколінь. Родинна спадщина — молитви, записані красивим і витіюватим старовинним письмом, зберігаються в сім’ї з ХІХ століття.
Мій прадідусь по материнській лінії займався цілительством, по пораду й лікування до нього приїжджали люди з міста та навколишніх сіл. А бабуся по батьковій лінії була майстринею ворожити на картах і навчала цього мене. Тож можна сказати, що в мені поєдналися традиції двох родин. Для ворожіння завжди використовували прості гральні карти, багато напророченого збувалося. З тих давніх часів карти завжди мене супроводжували: у шкільні роки, у молодості та в зрілому віці. Дивовижно, але що більше я захоплювалася ворожінням, то яскравішим і успішнішим воно ставало — так дар із роками змінюється, стає виразнішим і цікавішим.
Чому те, що наворожить одна людина, збувається, а в іншої, хоч як розкладе карти, усе повз? Кажуть, уся річ в особливій енергетиці ворожки, у тому самому дарі, який передається у спадок по крові, генах і дає змогу успішно ворожити за допомогою карт, кавової гущі, звичайного чаю тощо. Але карти — особлива реальність: розкладеш їх, і вони оживають, дозволяючи себе побачити, розповідають про минуле й майбутнє, про кохання та щастя, про турботи й небезпеки. Моя практика показує, що прогнози щодо майбутнього, які дають карти, стосуються переважно найближчих прийдешніх років, тобто збуваються в проміжку від пів року до трьох років, а часом і раніше. Найскладніше в нашій справі й водночас найцінніше — це довіра людей, які, іноді навчені власним гірким досвідом, побоюються потрапити на гачок шарлатана. Але дуже приємно, коли скептично налаштовані люди, переконавшись після першого відвідування, що їх не обманули, приходять до мене по пораду знову. І найчастіше ці люди стають добрими знайомими й навіть друзями, пояснюючи це тим, що їх приваблює позитивна, світла енергетика співрозмовника.
Клієнти часто радяться зі мною, як позбутися недоброго впливу, наприклад на великих святах — весіллях, ювілеях тощо, де можуть бути приховані недоброзичливці й легко «наслати» зурочення або порчу. Як уникнути неприємностей і проблем, опинившись серед великого скупчення людей, наприклад у церкві, театрі, на стадіоні, і, навпаки, як долучитися до величезного заряду позитивної енергії, яка інтенсивно проявляється в цих місцях. Як привернути удачу й чого слід уникати. Роздуми про природу всіх цих традиційних «дідівських» порад та оберегів наводять на думки про глибокі слов’янські традиції, які дісталися нам у спадок від предків і про які слід завжди пам’ятати.
Давні клієнти не забувають мене й за потреби радяться щодо ухвалення рішень у бізнесі та особистому житті. У спілкуванні з ними основними принципами завжди залишаються тактовність і конфіденційність. Мене іноді запитують про моє ставлення до православної церкви, і я незмінно відповідаю, що потрібно вірити в Бога, поститися, дотримуватися церковних традицій — усе це може принести лише благо й сприяти гармонії душі. У дні церковних свят здавна не ворожать і не лікують. Звичайно, церква вважає будь-яке ворожіння на картах гріхом, але мені здається, що це питання філософське й ніколи не можна поспішати з однозначним осудом. У деяких людей дар ворожіння в крові, і я впевнена, що відмовлятися від нього, як і від будь-якого іншого дару, нерозумно. Так само, як і боятися його чи людей, які ним володіють, адже все це дано згори. І ворожать люди від найдавніших часів до наших днів, тому що хочуть прояснити те невідоме, яке може стояти на їхньому життєвому шляху, а водночас, за можливості, скоригувати майбутні події на краще.